Все може бути

Деякий час тому я з’їздила до Переяслава-Хмельницького. Це місто на південному сході Київської області. В історії відоме тим, що саме там Богдан Хмельницький підписав угоду з Росією.
Взагалі, існує два міста, назва яких походить від слова Переяславль. Це Переяслав-Хмельницький та Переславль-Залеський, який знаходиться в Ярославській області Росії та входить до т.зв. Золотого кільця. Там я теж була.
Метою мого візиту був етнографічний музей Середньої Наддніпрянщини. Я відвідала декілька таких музеїв і цей мені здався найкращим (так, навіть порівняно з київським Пирогово). Хоча музею явно не вистачає реклами, людей там мало, а шкода.

Альбом: 2015-07-03_Pereyaslav

Почнемо?
( +24 фото від 1 до 19 століття з короткими поясненнями )
Є інші цікаві музеї, наприклад, музей календарно-обрядового циклу, музей лісового господарства, музей хлібу, музей транспорту, музей чийогось імені. Також є музей покинутого села, де зібрані деякі речі, фото та документи з сіл, які були відселені після Чорнобильської катастрофи. Цей музей цікавий тим, що експонати надали самі мешканці відселених сіл. При мені туди зайшла родина, вони показували дитині фото, показуючи "ось бабуся, ось дідусь".
Мені там дуже сподобалося, всім рекомендую поїхати.

Купила на днях сабж. До того я з творчістю цього автора не була знайома.
Автор - літературний критик та публіцист.
Сама книга являє собою збірку статей на теми культури, написані в період 1990-2010 років.
Книга присвячена українській культурі, в основному її історії, сучасності та взаєминам з російською (імперською, радянською) культурою. Автор розглядає сучасну українську культуру як постколоніальну і відповідно визначає коло її проблем.
Книга читається легко, хоча автор трохи надуживає спеціальною термінологією.

Цитата з книги:
"Небезпека так званого ’здорового глузду’ полягає в тому, що він ґрунтується на певних, переважно неусвідомлених припущеннях і сподіваннях індивіда, котрі видаються йому відбиттям об’єктивних законів природи й суспільних норм, хоч насправді він є носієм певної ідеології, натуралізованої в стереотипних уявленнях про ’нормальність’ (і ’ненормальність’) та у відповідному дискурсі"

Сходила ввечері на відкриття французької весни - вуличне дійство "Я - мрія". Це найкраща агітація з-понад усіх, які я бачила у своєму житті. Протягом відкриття був десь півгодинний показ проекційного відео. Відео було зроблене для України і пристосоване під дзвіницю і храм Святої Софії, на фоні якого показувалося. Це була трансляція цінностей, причому транслювалося дуже акуратно і дозовано. Щодо самого відео - така уважність до деталей. Дуже сподобалось.


А ще мені стало цікаво, чи проводиться у Росії "французька весна" і якщо так, то що там показують.

У мене зазвичай все йде однаково. А тут деякі зміни.
***
В п’ятницю подивилась затемнення через фільтр. Без фільтру затемнення дивитися нема сенсу, бо все одно нічого не видно.
***
В ніч з п’ятниці на суботу пройшлася "екстремальною хресною ходою" Києвом. Гуляли, молилися, спілкувалися.
***
Пересадила рослини. Минулого разу я їх же пересадила невдало. Купила іншу землю, дренаж. Може, цього разу пощастить більше.
***
Сьогодні знову з хором налажали під час виступу. Причому, це було дуже добре чутно всім. Лажа - наша візитна картка.
***
Ще одне щодо хору. Зараз до нас набігла якась нереальна кількість людей. Одних перших голосів більше десятка (інколи було і три). Чоловіків все одно мало, на жаль.
***
Взяла книжку Олександра Меня почитати. Я про нього багато чула свого часу, але нічого не читала. Виправляюся.
***
Подзвонила друзям.

Дуже смішна сучасна пісня на традиційну українську тематику (про кума). Авторка музики та тексту - Наталя Фаліон (я так зрозуміла, що вона і співає).

Текст пісні - http://www.pisni.org.ua/songs/2194616.html

Почитала я про обговорення смерті літньої жінки в міліцейському відділку, куди її відвезли з магазину, і згадала випадок, який зі мною стався перед Новим роком.
Я купую їжу в дешевому магазині (одному й тому ж) і перед святом вирішила купити собі харчі і зокрема трохи ікри. Але прийшовши до магазина і поклавши ікру до торби, я зрозуміла, що грошей на неї мені не вистачить, тому витягла ікру і поклала її на місце.
Після того, як я оплатила свої покупки, до мене підійшов охоронець і сказав, що на камері зафіксовано, що я брала ікру, і щоб я показала вміст сумки. Я показала сумку, сказала, що я ікру поклала на місце. Ще один охоронець пішов дивитися на запис камери, в цей час я була біля входу в магазин з першим охоронцем.
Через пару хвилин охоронець повернувся і сказав, що на відео видно, як я поклала ікру назад. Охоронці вибачились, і я пішла додому. Було неприємно, але потім попустило.
В магазин цей я ходжу до сих пір.

А ще я пару тижнів тому бачила як у метро міліціонер стояв на карачках біля літнього чоловіка, який втратив свідомість на станції, і підтримував тому голову, щоб той не вдавився язиком. Люди проходили, деякі зупинялись. Одна жінка принесла води. Потім прийшов напарник міліціонера, приніс нашатир. На той час чоловік прийшов до тями і на цьому місці я пішла далі у справах.

Як ви знаєте, я співаю в польському хорі у костьолі. І зараз у нас сезон колядок.
Вчора наша хормейстерка видала нам чергову колядку. Коли вона її грала, вона звучала як сентиментальний романс. Відповідно вона й звучала в нашому виконанні. Ми коли її співали, то ледь не заридали всім хором.
Прийшла я додому і вирішила пошукати оригінал. Знайшла.
Так от, в польському оригіналі вона звучить ЗНАЧНО спокійніше.
Чи то національні особливості беруть своє, чи якось текст інтерпретується по-своєму.

Дніпропетровці, напевно, бачили у магазинах "Єва" бокси для пожертв. Я теж бачила, але ніколи туди нічого не клала, бо "невідомо, куди підуть ці гроші". А вчора дивилася новини від проекту "Хелпус", на які я підписана, і виявилось, що гроші з пожертв у магазинах "Єва" в Дніпропетровську йдуть до фонду "Щаслива дитина" із Запоріжжя (це той самий фонд, який організував "Хелпус"). Ось пруфлінк - http://deti.zp.ua/print_donations2.php?year=2012&lang=rus&url=1753
Так що я тепер буду перевіряти і по можливості, класти пожертви в подібні бокси.

Я тут подивилася фільм "Заповнити пустоту" і його музика точно передає мій настрій зараз.

Співають виконавці 136 псалом, слова можна подивитися тут.
Про фільм можна почитати тут.
Фільм не новорічний, перед переглядом бажано почитати про нього, щоб не було неприємних сюрпризів.
Дякую multi_mouse  за рецензію, з якої я дізналася про фільм.