![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Своїх фото у мене нема, тому посилання з новин.
https://www.facebook.com/sivangor/media_set?set=a.969793366369108.1073741885.100000153610067&type=1&comment_id=969798359701942&offset=0&total_comments=5¬if_t=photo_album_comment
http://espreso.tv/news/2014/07/17/ukrayinci_nesut_kvity_do_posolstva_niderlandiv
http://www.svidomo.org/defend_article/25882
https://pbs.twimg.com/media/BsxuLDYCUAASOO6.jpg
Під посольством Нідерландів я була десь о 22-10. Людей було кілька сотень, постійно підходили люди, клали квіти. Дехто залишався. Все мовчки.
Під Малайзією не була.
https://www.facebook.com/sivangor/media_set?set=a.969793366369108.1073741885.100000153610067&type=1&comment_id=969798359701942&offset=0&total_comments=5¬if_t=photo_album_comment
http://espreso.tv/news/2014/07/17/ukrayinci_nesut_kvity_do_posolstva_niderlandiv
http://www.svidomo.org/defend_article/25882
https://pbs.twimg.com/media/BsxuLDYCUAASOO6.jpg
Під посольством Нідерландів я була десь о 22-10. Людей було кілька сотень, постійно підходили люди, клали квіти. Дехто залишався. Все мовчки.
Під Малайзією не була.
(no subject)
Jul. 11th, 2014 01:05 pmЧитала нещодавно пост "Утрата империи как потеря" і там був коментар з тим, яка внутрішня робота потрібна для розвитку (на прикладі того, що відбувалося між революціями в Україні).
Хотіла спочатку запостити сюди цілком, а потім прочитала ще декілька разів і подумала, що це банальні, але дієві поради, які можна застосовувати будь-кому і будь-де і які зводяться до двох пунктів "спробуй ще раз" і "треба провадити діалог". По першому все просто. Якщо не виходить - спробуй ще раз. Проаналізуй свої (або не свої) помилки і спробуй ще раз. Знайди однодумців і спробуй ще раз. Коротше "ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не здавайся".
А от про другий пункт хочеться написати детальніше саме в контексті поточних подій. Зараз після звільнення (чи окупації, кому як більше подобається) частини Донбасу, переміщення частини людей з Донбасу в інші частини України з’явилася можливість між жителями Донбасу та жителями інших частин України (до того кожен стояв на своїх позиціях і намагався перетягти інших на свій бік). Чи можливий цей діалог після жертв з обох боків?
Почитати на цю тему:
Контакты третьего рода
У чому Україна програє Путіну
Хотіла спочатку запостити сюди цілком, а потім прочитала ще декілька разів і подумала, що це банальні, але дієві поради, які можна застосовувати будь-кому і будь-де і які зводяться до двох пунктів "спробуй ще раз" і "треба провадити діалог". По першому все просто. Якщо не виходить - спробуй ще раз. Проаналізуй свої (або не свої) помилки і спробуй ще раз. Знайди однодумців і спробуй ще раз. Коротше "ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не здавайся".
А от про другий пункт хочеться написати детальніше саме в контексті поточних подій. Зараз після звільнення (чи окупації, кому як більше подобається) частини Донбасу, переміщення частини людей з Донбасу в інші частини України з’явилася можливість між жителями Донбасу та жителями інших частин України (до того кожен стояв на своїх позиціях і намагався перетягти інших на свій бік). Чи можливий цей діалог після жертв з обох боків?
Почитати на цю тему:
Контакты третьего рода
У чому Україна програє Путіну
Про різних людей
Jul. 1st, 2014 01:03 pmНедавно бачила свою родичку, яка живе неподалік від табору з біженцями. Питала, що то за люди, чи правда, що вони всі п’яними по вулицях ходять та всіх за політику агітують (як в інтернетах пишуть). Це неправда. В основному біженці сидять там, де їх поселили, п’яними не ходять, за політику розмовляють хіба що з іншими такими ж.
***
Ще поспілкувалася з подругою, у якої родичі на Донбасі (і на заході України, але це зараз нецікаво). Молодша частина цих родичів вже переїхала до них, старші лишаються на господарстві, бо бояться, що якщо вони поїдуть, то їхні власні сусіди їхній будинок розграбують. Каже, бомбосховище вже стало другим домом, стріляють постійно і вибухи. Їм розказують, що це українська армія стріляє, але імхо то не факт. Всі сидять по домівках, виходять лише по справах і до бомбосховища. Всюди озброєні люди, магазини грабують і тому маленькі вже позакривалися. Дуже багато мародерства. Чоловіків ставлять на блок-пости (незрозуміло, чи українські, чи сепаратистські), але зброї не дають і тому їх може розстріляти хто завгодно (і таке стається).
***
Ще одна моя знайома днями їздила до Болгарії на корпоратив, де були українці та росіяни (вона працює в міжнародній фірмі). Каже, що керівництво телевізори повимикало, за розпалювання міжнаціональної ворожнечі призначило великі штрафи і намагалося якось згуртувати людей з різних країн. Виходило так собі.
Два найяскравіших враження: що росіяни багато бухають (каже, навіть у порівнянні з Україною, де п’ють багато, різниця відчувається) і що вони дуже відкриті до тих, хто їм подобається (у порівнянні з українцями) і тому ними легше маніпулювати.
Скоро ще одна знайома повинна приїхати з Криму (у неї там квартира лишилась і друзі), у неї порозпитую, що як.
***
Ще поспілкувалася з подругою, у якої родичі на Донбасі (і на заході України, але це зараз нецікаво). Молодша частина цих родичів вже переїхала до них, старші лишаються на господарстві, бо бояться, що якщо вони поїдуть, то їхні власні сусіди їхній будинок розграбують. Каже, бомбосховище вже стало другим домом, стріляють постійно і вибухи. Їм розказують, що це українська армія стріляє, але імхо то не факт. Всі сидять по домівках, виходять лише по справах і до бомбосховища. Всюди озброєні люди, магазини грабують і тому маленькі вже позакривалися. Дуже багато мародерства. Чоловіків ставлять на блок-пости (незрозуміло, чи українські, чи сепаратистські), але зброї не дають і тому їх може розстріляти хто завгодно (і таке стається).
***
Ще одна моя знайома днями їздила до Болгарії на корпоратив, де були українці та росіяни (вона працює в міжнародній фірмі). Каже, що керівництво телевізори повимикало, за розпалювання міжнаціональної ворожнечі призначило великі штрафи і намагалося якось згуртувати людей з різних країн. Виходило так собі.
Два найяскравіших враження: що росіяни багато бухають (каже, навіть у порівнянні з Україною, де п’ють багато, різниця відчувається) і що вони дуже відкриті до тих, хто їм подобається (у порівнянні з українцями) і тому ними легше маніпулювати.
Скоро ще одна знайома повинна приїхати з Криму (у неї там квартира лишилась і друзі), у неї порозпитую, що як.
