(no subject)
Oct. 8th, 2014 09:07 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Я от зараз думаю про всякі масові процеси і про відчуття людини, яка у ці процеси втягнута. ІМХО, під час масових зрушень або змін людина найбільше відчуває себе піщинкою. Тому що навіть якщо ти ці зрушення вітаєш, то все одно від окремої людини в такий час мало що залежить. Та і наслідки змін можуть бути неочікуваними.
А тим, кому зміни не подобаються, ще гірше. Бо тяжко відчувати, що ти взагалі ніхто і твоя думка мало на що впливає. Це відчуття безсилля дуже важке, з ним важко жити.
А ті, кому якось пофіг, теж зачеплені. Бо зміни впливають на всіх.
Думаю, що є такі люди, які під час масових процесів відчувають себе "царями гори" і видряпуються нагору. Але таких людей мало, як на мене.
Ще мені здається, що під час спокійного життя, коли сильних змін не відбувається, легше себе відчувати хазяїном життя чи навпаки, захищеним від різних бур.
А тим, кому зміни не подобаються, ще гірше. Бо тяжко відчувати, що ти взагалі ніхто і твоя думка мало на що впливає. Це відчуття безсилля дуже важке, з ним важко жити.
А ті, кому якось пофіг, теж зачеплені. Бо зміни впливають на всіх.
Думаю, що є такі люди, які під час масових процесів відчувають себе "царями гори" і видряпуються нагору. Але таких людей мало, як на мене.
Ще мені здається, що під час спокійного життя, коли сильних змін не відбувається, легше себе відчувати хазяїном життя чи навпаки, захищеним від різних бур.