Про небезпеки
Apr. 2nd, 2014 01:09 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
На всяк випадок - це НЕ аналітика. Просто думки на тему.
На об’єктивність не претендую.
Зараз в Україні існує багато небезпек для неї. Їх можна поділити на зовнішні і внутрішні.
Найактуальніша зовнішня небезпека - це Росія. Вона останнім часом проявила себе сильно і зрозуміло. Ідея у неї теж зрозуміла. "Ми хочемо захопити Україну і встановити у ній свої порядки". Чітко і ясно. Ставитись до цього можна по-різному, але тепер російську ідею знають всі, що відкриває шлях до обговорення і осмислення.
Є ще небезпека "неоколонізації" з боку Європи, але я в цьому не розбираюся і тому писати детально не буду.
Зараз мені більш цікаві небезпеки внутрішні.
Небезпека перша - що нова влада вирішить, що їй все можна і почне знову красти, нехтувати закони і таке інше. Є ознаки, що так і стається (з останнього - кортежі Авакова і Турчинова). У наших умовах - це шлях в нікуди (бо нема в Україні ресурсів таке забезпечувати).
Небезпека друга - це небезпека фашизму. В сенсі "вся страна в едином порыве", цькування інакомислячих і так далі. Імовірність цього мені здається невеликою, але вона є.
Хаосу і анархії не сталося, що вже радує.
Також є небезпека, що народ тепер розслабиться, перестане контролювати владу (він і зараз її контролює слабко) і далі дивись пункт 1. Тут ще є така проблема, що в Україні мало людей (у відсотковому співвідношенні) входять до різних громадських організацій і люди погано розуміють, що конкретно треба робити, щоб примусити владу робити те, що їм потрібно (сюди ж можна віднести підкупи людей обіцянками, гречкою або грошима). Ідея "я тут сиджу, роблю свою справу, а влада нехай про мене піклується" взагалі дуже небезпечна.
Ще знайшла статтю, схожу на те, про що я писала - Криза довіри й шляхи її подолання
На об’єктивність не претендую.
Зараз в Україні існує багато небезпек для неї. Їх можна поділити на зовнішні і внутрішні.
Найактуальніша зовнішня небезпека - це Росія. Вона останнім часом проявила себе сильно і зрозуміло. Ідея у неї теж зрозуміла. "Ми хочемо захопити Україну і встановити у ній свої порядки". Чітко і ясно. Ставитись до цього можна по-різному, але тепер російську ідею знають всі, що відкриває шлях до обговорення і осмислення.
Є ще небезпека "неоколонізації" з боку Європи, але я в цьому не розбираюся і тому писати детально не буду.
Зараз мені більш цікаві небезпеки внутрішні.
Небезпека перша - що нова влада вирішить, що їй все можна і почне знову красти, нехтувати закони і таке інше. Є ознаки, що так і стається (з останнього - кортежі Авакова і Турчинова). У наших умовах - це шлях в нікуди (бо нема в Україні ресурсів таке забезпечувати).
Небезпека друга - це небезпека фашизму. В сенсі "вся страна в едином порыве", цькування інакомислячих і так далі. Імовірність цього мені здається невеликою, але вона є.
Хаосу і анархії не сталося, що вже радує.
Також є небезпека, що народ тепер розслабиться, перестане контролювати владу (він і зараз її контролює слабко) і далі дивись пункт 1. Тут ще є така проблема, що в Україні мало людей (у відсотковому співвідношенні) входять до різних громадських організацій і люди погано розуміють, що конкретно треба робити, щоб примусити владу робити те, що їм потрібно (сюди ж можна віднести підкупи людей обіцянками, гречкою або грошима). Ідея "я тут сиджу, роблю свою справу, а влада нехай про мене піклується" взагалі дуже небезпечна.
Ще знайшла статтю, схожу на те, про що я писала - Криза довіри й шляхи її подолання