deyatinor | Волонтерські замітки і спостереження

Я зараз хворію (підхопила вірусний нежить), сиджу вдома.
Я вже більше року можу вважати себе волонтером і у мене сформувалися деякі думки про волонтерів і волонтерство (і я дізналася, що інші люди поділяють деякі мої думки, які у мене були раніше). Хочу поділитися.
- Займатися благодійністю (і зокрема бути волонтером) не обов'язково означає, що потрібно забити на все інше в житті. Можна приділяти волонтерства кілька годин на тиждень і це теж нормально (плюс думка шанованої мною людини з цього приводу);
- Благодійність і альтруїзм потрібні в першу чергу собі. Тобто якщо, скажімо, хтось перерахував гроші на лікування дитини, а ця дитина потім померла, то все одно допомога цінна саме для благодійника (так як він став трошки краще);
- Благодійність - це розширення себе (+ пост в тему);
- У волонтерстві необхідно витримувати особисті межі. Це дозволяє вберегти себе від руйнування в разі невдячності або інших непередбачених ситуацій;
- У волонтерство краще входити поступово, розраховуючи свої сили. Я бачила деяку кількість людей, які хотіли робити все відразу, а потім зникали;
- Необхідно шукати той вид волонтерства, який підходить тобі особисто;
- Буває і шкідлива благодійність (типу задаровування дітей з дитбудинку дорогими айфонами, що призводить до посилення позиції утриманця);
- Для благодійника погана благодійність краще, ніж ніякої. До того ж, якщо людина цікавиться, то вона зазвичай розвивається і її діяльність теж поліпшується;
- Потрібно відокремлювати користь для благодійника від користі для того, для кого це робиться. Друге складніше;
- Є ще купа етичних пасток, але я в них ще не розібралася.Буду рада питанням, уточненням і доповненням.