Ще трохи книг
Dec. 24th, 2012 10:13 amМарія Матіос "Солодка Даруся"
Дуже тяжка книга. Тема зараз модна в деяких колах: про страждання післявоєнної Західної України після входу її до до складу Радянського Союзу. Про злих гебістів та їх жертв. Я плакала, коли читала.
( Там спойлер )
Василь Шкляд "Залишенець"
Книга про отамана бандитів (як казали за радянського часу) чи повстанців (як кажуть зараз), що в 20-х роках воював на території Холодного Яру на Черкащині. Чорний Ворон, як звали головного героя - один з останніх отаманів того часу. Як кажуть, йому вдалося перемогти смерть.
Нова книга, яка після видання в 2009 році наробила галасу в деяких колах. Взагалі про цю частину української історії в радянські часи ніколи не згадували, настільки вона не вкладалася в тодішні рамки. Тільки зараз щось згадують, а щось придумують, щоб відкрити для загалу це явище.
Я спостерігла у романі схильність автора до демонізації комуністів. Вони там всі як на підбір страшного вигляду (а позитивні герої навпаки, якщо не красені, то принаймні мають ефектну зовнішність). І взагалі дуже чіткий поділ на "гарних" та "поганих". Хіба що один-два герої з цієї схеми вибиваються. Якраз вони мені були найбільш цікаві. Шкода, що автор їх найгірше зобразив, буквально пару штрихів показав і на цьому все.
Дуже тяжка книга. Тема зараз модна в деяких колах: про страждання післявоєнної Західної України після входу її до до складу Радянського Союзу. Про злих гебістів та їх жертв. Я плакала, коли читала.
( Там спойлер )
Василь Шкляд "Залишенець"
Книга про отамана бандитів (як казали за радянського часу) чи повстанців (як кажуть зараз), що в 20-х роках воював на території Холодного Яру на Черкащині. Чорний Ворон, як звали головного героя - один з останніх отаманів того часу. Як кажуть, йому вдалося перемогти смерть.
Нова книга, яка після видання в 2009 році наробила галасу в деяких колах. Взагалі про цю частину української історії в радянські часи ніколи не згадували, настільки вона не вкладалася в тодішні рамки. Тільки зараз щось згадують, а щось придумують, щоб відкрити для загалу це явище.
Я спостерігла у романі схильність автора до демонізації комуністів. Вони там всі як на підбір страшного вигляду (а позитивні герої навпаки, якщо не красені, то принаймні мають ефектну зовнішність). І взагалі дуже чіткий поділ на "гарних" та "поганих". Хіба що один-два герої з цієї схеми вибиваються. Якраз вони мені були найбільш цікаві. Шкода, що автор їх найгірше зобразив, буквально пару штрихів показав і на цьому все.