Ще трохи книг
Dec. 24th, 2012 10:13 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
deyatinorМарія Матіос "Солодка Даруся"
Дуже тяжка книга. Тема зараз модна в деяких колах: про страждання післявоєнної Західної України після входу її до до складу Радянського Союзу. Про злих гебістів та їх жертв. Я плакала, коли читала.
Я довго не могла придумати, що ж можна про цю книгу написати, щоб і не спойлерити, і передати атмосферу, і щоб знайти якусь фішечку, що вирізняє цю книжку з-поміж інших. А якось згадувала сюжет і звернула увагу на те, як себе поводять односельці головної героїні. Ходять, сміються, крутять на неї пальцями, що божевільна. Ніби вони не знають, що вона збожеволіла після того, як її мати повісилать ледь не на її очах, а батька спіткала інша біда. І мені здалося, що і зараз багато людей так відвертаються, намагаються якнайскоріше забути погане, ніби від того, що воно буде забуте, воно кудись зникне.
Василь Шкляд "Залишенець"
Книга про отамана бандитів (як казали за радянського часу) чи повстанців (як кажуть зараз), що в 20-х роках воював на території Холодного Яру на Черкащині. Чорний Ворон, як звали головного героя - один з останніх отаманів того часу. Як кажуть, йому вдалося перемогти смерть.
Нова книга, яка після видання в 2009 році наробила галасу в деяких колах. Взагалі про цю частину української історії в радянські часи ніколи не згадували, настільки вона не вкладалася в тодішні рамки. Тільки зараз щось згадують, а щось придумують, щоб відкрити для загалу це явище.
Я спостерігла у романі схильність автора до демонізації комуністів. Вони там всі як на підбір страшного вигляду (а позитивні герої навпаки, якщо не красені, то принаймні мають ефектну зовнішність). І взагалі дуже чіткий поділ на "гарних" та "поганих". Хіба що один-два герої з цієї схеми вибиваються. Якраз вони мені були найбільш цікаві. Шкода, що автор їх найгірше зобразив, буквально пару штрихів показав і на цьому все.
Дуже тяжка книга. Тема зараз модна в деяких колах: про страждання післявоєнної Західної України після входу її до до складу Радянського Союзу. Про злих гебістів та їх жертв. Я плакала, коли читала.
Я довго не могла придумати, що ж можна про цю книгу написати, щоб і не спойлерити, і передати атмосферу, і щоб знайти якусь фішечку, що вирізняє цю книжку з-поміж інших. А якось згадувала сюжет і звернула увагу на те, як себе поводять односельці головної героїні. Ходять, сміються, крутять на неї пальцями, що божевільна. Ніби вони не знають, що вона збожеволіла після того, як її мати повісилать ледь не на її очах, а батька спіткала інша біда. І мені здалося, що і зараз багато людей так відвертаються, намагаються якнайскоріше забути погане, ніби від того, що воно буде забуте, воно кудись зникне.
Василь Шкляд "Залишенець"
Книга про отамана бандитів (як казали за радянського часу) чи повстанців (як кажуть зараз), що в 20-х роках воював на території Холодного Яру на Черкащині. Чорний Ворон, як звали головного героя - один з останніх отаманів того часу. Як кажуть, йому вдалося перемогти смерть.
Нова книга, яка після видання в 2009 році наробила галасу в деяких колах. Взагалі про цю частину української історії в радянські часи ніколи не згадували, настільки вона не вкладалася в тодішні рамки. Тільки зараз щось згадують, а щось придумують, щоб відкрити для загалу це явище.
Я спостерігла у романі схильність автора до демонізації комуністів. Вони там всі як на підбір страшного вигляду (а позитивні герої навпаки, якщо не красені, то принаймні мають ефектну зовнішність). І взагалі дуже чіткий поділ на "гарних" та "поганих". Хіба що один-два герої з цієї схеми вибиваються. Якраз вони мені були найбільш цікаві. Шкода, що автор їх найгірше зобразив, буквально пару штрихів показав і на цьому все.
