Все може бути

Сьогодні зранку читала спогади однієї моєї знайомої, як вона лежала дитиною у відділенні онкогематології. Плакала (там хардкор). Кому цікаво - подивитися можна тут http://www.deti.zp.ua/show_article.php?a_id=1126 (російською мовою).
***
На вихідні нахапала багато справ на радощах (минулу суботу працювала). Побажайте мені успіхів.
***
Подзвонив вчора науковий керівник, сказав, що наша спільна робота кудись пройшла і запитав, чи хочу я продовжувати. Я погодилась, хоч часу зовсім не маю.
***
Ще на роботі вчора були проблеми (не у мене, мене вони торкнулися лише побіжно), але я хвилювалася з їх приводу.

Купила собі беруші. Це ж просто чудово. Я прокинулась, коли прокинулась моя сусідка, але потім змогла заснути. Тобто звуки я чую (я боялася, що нічого не буду чути і буду дуже нервувати через це), але тихенько і спати це не заважає. Треба ще маску для сну купити (або можна просто очі шарфом зав’язувати).
***
У мене якось різко зіпсувався домашній одяг. Точніше, він псувався потроху, але я була захоплена іншими речами і цього не помічала. А зараз звернула увагу, що у мене одні домашні штани знебарвились на дупі, на улюблених афганях дірка розміром 15 см, яку треба латати (вони вже раз рвалися на цьому місці), трикотажна сукня розтяглася, а індійська туніка протерлася.
Взагалі, індійські бавовняні речі, які я купувала, всі дуже поганої якості. Мені вже пояснили, що це проблема всіх індійських речей, але це сумно.
Зараз шкодую, що не купила у секонді влітку віскозну пакистанську сукню. Тоді дивилася і думала "а навіщо вона мені", а зараз як би знадобилася.

Я трохи відпочила вдома, зокрема пошила собі нову косметичку з вишивкою і зробила вишивку на блокнотик (фото будуть пізніше). Також я готувалася до конференції. Але здебільшого я дивилася телевізор і фільми і про це хочу розповісти.
По-перше, я подивилася два націоналістичних фільма: "Залізна сотня" і документальний "Між Гітлером і Сталіном". Ще поклацала "Страчені світанки", теж націоналістичний фільм, але дивитися не змогла, надто він важкий. Всі фільми цікаві.
По-друге, скільки в телевізорі прихованої реклами алкоголю - це просто жах. Особливо на "Інтері". Там постійно посеред розважальних передач в кутку екрану вилазить логотип якоїсь горілки, або її реклама. Я не тверезник, але ця кількість алкогольної реклами завелика навіть для мене.
По-третє, я передивилася майже всі випуски "Шоумаstгоуон" на Новому каналі. Про це хочеться розповісти більш детально. Мені дуже сподобалася і ідея перевтілення учасників в різних співаків, і виконання. Коли Надія Мейхер співала "Хочешь" Земфіри у стилі Людмили Гурченко, я плакала. Дуже гарний проект, всім варто подивитися номери в інтернеті. Думаю, буде й другий сезон.

Я на днях была в онкобольнице. По делам заходила, если что.
Заходить было страшновато психологически, ожидаешь увидить всякие ужасы. Ужасов не увидела.
Я была в детском отделении, необычно было наблюдать игровую комнату, где ходят, сидят и лежат лысые дети, некоторые в респираторах (имеются в виду маски, в которых, скажем, в эпидемию гриппа люди ходили).

Почему-то захотелось об этом написать.
PS Кстати, каждый год в Украине фиксируют около 17000 онкобольных детей, из них где-то половина выживает (пруфлинк)
PPS Рак на ранних стадиях неплохо лечится.

У меня сейчас постоянно что-то происходит. Если очень кратко.
***
Почитала свой жж по тэгу "психология". Обнаружила, что писала пост, похожий на этот какое-то время назад. Только тогда отклика было намного меньше.
***
В вс сходила со знакомой на концерт памяти жертв Голодомора. Потом пообщались на тему мужчин, отношений и в частности того, что я написала в посте из предыдущего пункта.
***
В вс же сходила на христианскую дискуссию в общежитии (тема была интересная). В тот раз туда пришёл мужик, который до этого ходил на психологические группы. Дискуссия прошла весьма весьма интерактивно, с показыванием психологических механизмов на рядом сидящих людях (которых этот товарищ видел в первый раз в жизни), интерпретацией фактов из жизни тех же людей и т.д. Впечатление этот мужик произвёл сильное на всех (это я сужу по тому, что через четыре дня ехала в маршрутке с его другом, спрашивала об этом мужике и этот друг сказал, что ему о его друге и дискуссии уже высказались все, кто был на той дискуссии).
***
В среду видела ctor. Пообщались. Такое ощущение, что чем дальше расстояние, тем легче позвонить, когда приезжаешь. Это я и по себе сужу.
***
Ещё мне позвонила бывшая подруга, с которой мы раздружились 10 лет назад и сказала, что приедет в Киев и предложила встретиться. Я была весьма удивлена, учитывая, что до этого она много лет не испытывала желание со мной видеться.
***
В четверг сходила в театр оперетты на "Welcome to Ukraine або подорож до кохання". Мне изначально сюжет показался несколько надуманным, но потом понравилось. По стилю представление похоже на "Carmina Burana", только вместо средневековых мотивов взяты народные и органично перемешаны с хорошей современной поп-музыкой. Получилась смесь балета, современной оперетты и народного гулянья. Очень много молодых артистов в балете и в хоре. Главные герои тоже поют красиво. В общем, всем советую.
АПД Решила добавить песню, которая мне больше всего понравилась. Я телевизор не смотрю, поэтому услышала её только вчера в театре. В театре поют лучше (профессиональная подготовка даёт о себе знать).

 Я на этих выходных наконец-то открыла купальный сезон.
В субботу ездила в Богуслав (город Киевской области). Там замечательная речка с сильным течением, но неглубокая. Природный гидромассаж, так сказать.
В воскресенье сходила в Феофанию, благо, рядом.
Надо сказать, что умение предложить сходить куда-то вместе очень помогает. А умение ходить одной тоже очень хорошее, но с этим у меня проблемы.

Интересно, почему в Киеве можно купить в ЦУМе льняные штаны украинского производства за 200 гривен, а в Днепропетровске одежду украинского производства надо очень серьёзно искать, да и стоит она дорого.
***
К предыдущему: почему в Турции делают трикотажные розовые пижамы с рисунком в виде медвежонка на шее у жирафа, а в Украине шьют пижамы исключительно в цветочек или таких диких расцветок, что покупать не хочется.
***
Эпилятор - неплохая штука, когда привыкнешь. Волосы после него отрастают недели через две и тонкие. А вросшие волосинки хорошо удаляются после нескольких заходов в душ с жесткой мочалкой и скрабом.
***
Мне нравится то место, где я живу, несмотря, что оно находится в самой жопе Киева, до центра ехать час без пробок, а на левый берег - и того больше. Зато тут у меня 15 минут пешим ходом до ВДНХ, где можно покататься на роликах, и 20 минут им же до парка Феофания. А также чистый воздух и зеленая зона. Единственный минус - трасса под окнами (точнее, до трассы 20 метров, засаженных деревьями), так что шумно.
***
После того садомазохизма, который крутят у нас на радио (из последнего услышанного "делай мне больно, только не уходи") песни, которые поют разные баптисты и евангелисты, кажутся образцом здравого смысла и душевного здоровья.
***
Когда я читаю ЖЖ, мне иногда кажется, что всё ужасно "жизнь дерьмо, жена сука, начальник сволочь". А потом я выхожу на улицу и оказывается, что всё не так ужасно.

 Что-то я очень мало сделала из того, что запланировала на пребывание в Днепропетровске.
С другой стороны выбралась в Крымские горы, хоть и не собиралась. Убедилась в том, что ходить по узким тропкам недалеко от обрывов, уцепившись за кого-то, гораздо легче, чем самой (я очень сильно боюсь высоты). Сожгла там свою ветровку (точнее, прожгла в ней дырку и её пришлось выбросить).
Сходила в сэконд-хенд, обнаружила там огромное количество шальвар-камизов разной степени ношенности. От покупки меня спасло только то, что большинство их было жутко синтетическим, несколько натуральных - чересчур заношенными, а оставшиеся были либо чересчур большими, либо чересчур маленькими. Но вообще, то, что ношенные шальвар-камизы из Пакистана попадают в Украину - знак какой-то странный.

Сходила на акцію у день україніської мови і писемності.
Людей там мало, стоїть трохи книг українською, цитати висять, куди і на що свої повісити можна - незрозуміло, напевно, організатори мали на увазі, що треба приходити з цитатами і скотчем чи клеєм.
Тримають пару гасел з символікою місцевого політичного діяча (гасла про українську мову).
Знімає якесь місцеве телебачення.

Цитати повішу сюди

...мене дивує не те, що буває людина знівечена, викривлена, збита з ніг, дивує інше: як, незважаючи на все, людина зрештою видобувається з-під тих жорен, зводиться, випростується, випружинює душею і тілом і знов припадає до того істинного джерела, чистого й світлого, яке тільки й робить її людиною...
Олесь Гончар, "Твоя зоря"

Потрібне щось кардинальне, повсюдне, - знов запалюється Заболотний. - Ліси планети. Ріки, що колись їх називали пречистими, а тепер... Я згоден з тобою. Є вчинки, котрі сьогодні мають сприйматись як колективний гріх людства, тільки так! І кожен з нас має взяти на себе частку покути, кожен має пройнятися думкою, що ти вартовий планети, відповідаєш на ній за всіх і за все, інакше... інакше...
Олесь Гончар, "Твоя зоря"

З подругами навіть розмови про дрібниці життя видаються цікавими
Галина Вдовиченко, "Пів'яблука"

У подружньому житті важко перших років сорок. А потім нічого, легше стає...
Галина Вдовиченко, "Пів'яблука"

( русский перевод под катом )
АПД: Ще - як можна взяти участь у дні української мови та писемності