![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Dec. 15th, 2013
Люди Майдану
Dec. 15th, 2013 09:59 pmНапишу трохи про людей, яких я зустріла на Майдані і про тих моїх знайомих, які приймали участь у важливих моментах.
***
У понеділок на Майдані я зустріла стару знайому, яку до того не бачила декілька років. Ми з нею та її чоловіком ходили до кордону внутрішніх військ на Інститутській. І коли ми там стояли, вона розповіла, що була у ніч на 30 листопада серед мітингувальників. За її словами, вони тоді лишилися "щоб Майдан жив", сиділи розмовляли, співали пісень. Вона розповідала, що близько 12 міліція, яка була біля Майдану, розійшлася, приїхали карети "Швидкої". "Беркут" вийшов з "Глобусу" близько 4, одразу почали тіснити і бити. Вона сказала, що її потім весь день трусило і вона не могла заспокоїтися.
***
Одна моя знайома (жінка, за 40, працівник банку, сім’я-діти) стояла в ніч з вівторка на середу на барикадах, коли була спроба "зачистки" Майдану силами спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ. Приїхала вона туди вночі на таксі, коли побачила по онлайн-трансляції, що підходить "Беркут". Каже, що не могла сидіти вдома і на це дивитися.
***
В суботу на Майдані відбувся концерт групи "Океан Ельзи". Я прийшла під кінець, послухала декілька пісень, застала картинку з увімкненими ліхтариками мобільних телефонів (це було під час виконання пісні "Друг", команди вмикати ліхтарики ніхто не давав, це було спонтанно).
Картинка оця.
Спів гімну натовпом акапелла я теж застала. Тоді була перерва між виступами, ось люди і заспівали гімн. Гімн співали декілька разів, спочатку заспівав правий край натовпу, потім, коли вони закінчили, почав співати центр.
Після закінчення концерту я залишилась ще на годину чи півтори. У черзі за чаєм я розговорилася з дядьком, який стояв переді мною (що для мене нетипово, мені складно почати розмову з незнайомою людиною). Він розповів, що він зі Львова, приватний підприємець, і приїхав підмінити колегу, з яким вони чергуються. Він сказав, що приїхав на Майдан, бо не може пояснити своєму синові, чому бійці "Беркуту" б’ють людей кийками по голові. Іще хвалився, що у нього 4 покоління пращурів воювало, що його прадід воював на власному коні і що у них пам’ятають своє минуле і пишаються тим, що у 52-му році у них ще бійці по криївках сиділи. Потім я трохи посиділа біля "наукової" діжки (на Майдані є пікет від Академії наук), там сиділи люди з Луганська, які на Майдані вже більше тижня.
***
І ще дещо, щодо того, для чого все це відбувається. У цього Майдану неявні гасла - це свобода, самоповага, людська гідність. І люди виходять на Майдан, щоб все це зберегти. Тому що на думку частини українського суспільства, влада показала себе неадекватним психом зі зброєю в руках. А що буде далі - невідомо.
***
У понеділок на Майдані я зустріла стару знайому, яку до того не бачила декілька років. Ми з нею та її чоловіком ходили до кордону внутрішніх військ на Інститутській. І коли ми там стояли, вона розповіла, що була у ніч на 30 листопада серед мітингувальників. За її словами, вони тоді лишилися "щоб Майдан жив", сиділи розмовляли, співали пісень. Вона розповідала, що близько 12 міліція, яка була біля Майдану, розійшлася, приїхали карети "Швидкої". "Беркут" вийшов з "Глобусу" близько 4, одразу почали тіснити і бити. Вона сказала, що її потім весь день трусило і вона не могла заспокоїтися.
***
Одна моя знайома (жінка, за 40, працівник банку, сім’я-діти) стояла в ніч з вівторка на середу на барикадах, коли була спроба "зачистки" Майдану силами спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ. Приїхала вона туди вночі на таксі, коли побачила по онлайн-трансляції, що підходить "Беркут". Каже, що не могла сидіти вдома і на це дивитися.
***
В суботу на Майдані відбувся концерт групи "Океан Ельзи". Я прийшла під кінець, послухала декілька пісень, застала картинку з увімкненими ліхтариками мобільних телефонів (це було під час виконання пісні "Друг", команди вмикати ліхтарики ніхто не давав, це було спонтанно).
Картинка оця.
Спів гімну натовпом акапелла я теж застала. Тоді була перерва між виступами, ось люди і заспівали гімн. Гімн співали декілька разів, спочатку заспівав правий край натовпу, потім, коли вони закінчили, почав співати центр.
Після закінчення концерту я залишилась ще на годину чи півтори. У черзі за чаєм я розговорилася з дядьком, який стояв переді мною (що для мене нетипово, мені складно почати розмову з незнайомою людиною). Він розповів, що він зі Львова, приватний підприємець, і приїхав підмінити колегу, з яким вони чергуються. Він сказав, що приїхав на Майдан, бо не може пояснити своєму синові, чому бійці "Беркуту" б’ють людей кийками по голові. Іще хвалився, що у нього 4 покоління пращурів воювало, що його прадід воював на власному коні і що у них пам’ятають своє минуле і пишаються тим, що у 52-му році у них ще бійці по криївках сиділи. Потім я трохи посиділа біля "наукової" діжки (на Майдані є пікет від Академії наук), там сиділи люди з Луганська, які на Майдані вже більше тижня.
***
І ще дещо, щодо того, для чого все це відбувається. У цього Майдану неявні гасла - це свобода, самоповага, людська гідність. І люди виходять на Майдан, щоб все це зберегти. Тому що на думку частини українського суспільства, влада показала себе неадекватним психом зі зброєю в руках. А що буде далі - невідомо.