deyatinor: (с биноклем)
deyatinor ([personal profile] deyatinor) wrote2013-10-07 10:19 pm

"Развидеть", обговорювати або вирішувати

Коли я розмовляла про волонтерство і хвороби з сусідками по кімнаті я стикнулася з тим, що деякі речі вони не хочуть чути. Наприклад, розмови про онкологію - це щось таке, від чого люди часто відвертаються.
По-моєму, є три способи реагування на якусь проблему. Перший: "не хочу її бачити". Мені здається, що такий спосіб люди вибирають тоді, коли проблема здається такою, яку неможливо вирішити. Щось занадто страшне, щоб його навіть бачити. Я сама колись так поводилась. Але з часом я зрозуміла, що якщо проблему замовчувати, то вона нікуди не дінеться, а навпаки стане більшою і страшнішою. Тому таке реагування мені не подобається.
Другим способом реагування на проблему є її вирішення. Якщо проблема дуже велика, то можна її вирішувати хоча б частково. Для мене можливість часткового вирішення проблеми стала колись приємним сюрпризом (до того я думала, що проблему можна вирішити або повністю, або ніяк).
А ось з третім способом вирішення проблем: обговоренням у мене виходить погано. Цей спосіб чимось схожий на роботу з емоціями у гештальт-терапії. Там: є емоція, що з нею робити - невідомо, тому ми з нею живемо (наприклад, я живу із злістю чи з тривогою). Тут: є проблема, як вирішити - невідомо, тому ми з цією проблемою живемо, визнаємо її, обговорюємо. Для мене це важко, хочеться одразу вирішити проблему (або зробити вигляд, що проблеми нема). Мені б хотілося освоїти цей метод реагування на проблему.