deyatinor: (я наблюдаю мир)
Окситоцин: гормон любви и социального единства
Окситоцин способен вызывать привязанность людей друг к другу. [...]  Если отношения разрываются, этот гормон может спровоцировать очень неприятные переживания и тяжелый стресс. [...] Если социальной группе, к которой мы себя относим, грозит опасность, опять на помощь приходит окситоцин. Он помогает членам группы плотнее сомкнуть свои ряды и мобилизоваться на защиту. В этом случае миролюбивый гормон может инициировать защитную агрессию к неприятелю.

***
Страшно? Танцуй!
Так же, как улыбка (даже натянутая и совершенно неискренняя) рано или поздно приводит к тому, что тело перестраивается с супер-стресса на более мирный режим (потому что в голове и теле происходит синхронизация между разными сигналами, а с пондятыми вверх уголками рта связано очень много положительных сигналов). Точно так же есть средство от страха: движение.

deyatinor: (ежик)

Енріке Пеньялоса – колишній мер столиці Колумбії, завдяки якому в Боготі з’явились нові школи, парки, велодоріжки та одна з найкращих в світі систем громадського транспорту. Взявшись за, здавалось би, безнадійного пацієнта, Пеньялоса за три роки створив у одній із найбідніших столиць зразковий міський простір.

У нас може не вдатись виправити економіку. Можливо, ми не зробимо всіх такими багатими, як в Америці. Але ми можемо спроектувати місто так, аби дати людям гідність і змусити їх відчувати себе багатими. Місто може зробити людей щасливішими. 

Якби ми визначали наш успіх таким критерієм, як дохід на душу населення, нам би довелося визнати себе друго-, а то й третьорядним населенням – зграєю невдах. 

Які наші потреби для щастя? Ми потребуємо ходити так, як птахи потребують літати. Нам потрібно бути навколо інших людей. Нам потрібна краса. Ми потребуємо контакту з природою. І, найголовніше, – нам важливо не бути ізольованими. Ми повинні відчувати певну рівність у суспільстві.

deyatinor: (я наблюдаю мир)
Я в суботу сходила до музея Тараса Шевченка на виставку робіт Марії Приймаченко, а заодно і подивилася всі інші роботи, які там були.
Ціна на вхід там просто смішна - 15 грн (трохи менше 1$).
Марія Приймаченко - відома художниця, що малювала у жанрі "наївного мистецтва". Малювала вона в основному фантастичних звірів. От таких (це одна з найвідоміших її робіт):
Альбом: misc
Виставка триватиме до 27 жовтня.

Ще в цей час в музеї була виставка Анатолія Дністрового (це такий мені невідомий письменник, що вирішив перекваліфікуватися у живописця) "Ірреальні пейзажі". Пейзажі мені теж сподобалися.
Цікаво, що на деяких картинах додавався ще рельєф і взагалі хотілося їх помацати (фото з сайту музея).
Альбом: misc

Ще я зайшла подивитись на основну експозицію, де розповідалося про Тараса Шевченка, були копії його картин. Я подумала, що у нього в принципі був вибір: стати тим, ким він став (з побічними ефектами у вигляді заслання, самотності та ранньої смерті) або бути "придворним" живописцем, малювати всяких князів-графів, їхніх дружин і дітей. Він би мав свій шматок хліба, міг би з кимось одружитися і померти у літньому віці поважною (в очах російського товариства) людиною. Все-таки талант вимагає певних жертв.
А ще я бачила польську прокламацію часів повстання 1830-31 років. Якщо замінити шрифт на сучасний, а поляків на українців, то вийде дуже схоже на те, що зараз українці росіянам кажуть (чи казали до того, як зневірились).
deyatinor: (Default)
Новини зараз не дуже, тому хочеться знаходити щось позитивне.
Журнал "Фокус" публікує цикл статей "Герої нашого часу", де розповідає про людей, які придумують різні цікаві ініціативи. В основному там засновники доброчинних фондів, але є пара проектів з переобладнання смітників чи закинутих приміщень у щось цікаве. Тексти російською. Також там можна надіслати інформацію про людей, які гідні опинитися серед героїв нашого часу.
Статті тут.
Ще одна стаття про цікаві доброчинні ініціативи.

deyatinor: (с биноклем)
Визначення фашизму і деякі його риси з інтернет-джерел.

"Фашизм (итал. fascismo, от fascio - пучок, связка, объединение) - идеология, политическое движение и социальная практика, которые характеризуются следующими [шестью] признаками и чертами:
[1] обоснование по расовому признаку превосходства и исключительности одной, провозглашаемой в силу этого господствующей нации;
[2] нетерпимость и дискриминация по отношению к другим «чужеродным», «враждебным» нациям и национальным меньшинствам;
[3] отрицание демократии и прав человека;
[4] насаждение режима, основанного на принципах тоталитарно-корпоративной государственности, однопартийности и вождизма;
[5] утверждение насилия и террора в целях подавления политического противника и любых форм инакомыслия;
[6] милитаризация общества, создание военизированных формирований и оправдание войны как средства решения межгосударственных проблем. " (dazzle.ru)

"В фашистском обществе каждый его член должен чётко выполнять волю своего «фюрера», не только вождя нации, но и каждого прямого начальника. И за это такое общество обеспечивает тебя согласно занимаемому тобой статусу. То есть ты не получишь ничего более положенного, но ты не получишь и меньше положенного." (odnako.org)

"Для фашистских государств характерно усиление регулирующей роли государства как в экономике, так и в идеологии: корпоративизация государства посредством создания системы массовых организаций и социальных объединений, насильственные методы подавления инакомыслия, неприятие принципов экономического и политического либерализма" (Википедия)

Якщо хтось має вдома Велику Радянську Енциклопедію, можете подивитись і порівняти статтю про фашизм у ній та за першим моїм посиланням?
deyatinor: (с биноклем)
Вчора прочитала розбір класичного російського перекладу вірша "Переведіть мене через майдан" ("Переведи меня через майдан", Юнна Моріц), в чому його відмінність від українського варіанту. Люблю такі літературні тонкощі читати, хоч і зовсім не розбираюся в такому (може, тому і люблю). І там натрапила на альтернативний російський переклад, який мені дуже сподобався. Тому публікую всі три варіанти.

Оригінал, В. Коротич

Класичний російський переклад, Юнна Моріц

Альтернативний переклад, А.В. Аввакумов

Переведіть мене через майдан,
Туди, де бджоли в гречці стогнуть глухо,
Де тиша набивається у вуха.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де все святкують, б’ються і воюють,
Де часом і себе й мене не чують.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де я співав усіх пісень, що знаю.
Я в тишу увійду і там сконаю.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де жінка плаче, та, що був я з нею.
Мину її і навіть не пізнаю.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
З жалями й незабутою любов’ю.
Там дужим був і там нікчемним був я.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де на тополях виснуть хмари п’яні.
Мій син тепер співає на майдані.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть...
Майдану тлумне тло
Взяло його у себе і вело ще,
Коли він впав у центрі тої площі,
А поля за майданом не було.
Переведи меня через майдан,
Через родное торжище людское,
Туда, где пчелы в гречневом покое,
Переведи меня через майдан.

Переведи меня через майдан,
Он битвами, слезами, смехом дышит,
Порой меня и сам себя не слышит,
Переведи меня через майдан.

Переведи меня через майдан,
Там мной все песни сыграны и спеты,
Я в тишь войду и стихну - был и нету,
Переведи меня через майдан.

Переведи меня через майдан,
С моей любовью, с болью от потравы,
Здесь дни моей ничтожности и славы,
Переведи меня через майдан.

Переведи меня через майдан,
Там плачет женщина - я был когда-то с нею,
Теперь пройду, и даже не узнаю,
Переведи меня через майдан.

Переведи меня через майдан,
Где тучи пьяные на пьяный тополь тянет,
Мой сын поет сегодня на майдане,
Переведи меня через майдан.

Переведи... Майдана океан
Качнулся, взял и вел его в тумане,
Когда упал он мертвым на майдане,
А поля не было, где кончился майдан...
Слепого проводите за майдан,
В гречихе пчелы там гудят так глухо,
И тишина полей ласкает ухо,
Слепого проводите за майдан.

Слепого проводите за майдан, —
Здесь жестко бьются и гуляют славно,
Себя не слышат, а меня — подавно.
Слепого проводите за майдан.

Слепого проводите за майдан,
Я спел давно уже про все, что знаю,
Я тишины хочу, я умираю.
Слепого проводите за майдан.

Слепого проводите за майдан,
Жена там плачет, как мы жили с нею!
Вблизи пройду, — увидеть не сумею.
Слепого проводите за майдан.

Слепого проводите за майдан,
Со мною — боль, любовь, что не забыл я.
Здесь был я сильным, и никчемным был я.
Слепого проводите за майдан.

Слепого проводите за майдан,
Там в тополях нависли тучи пьяны.
Мой сын теперь споет вам на майдане.
Слепого проводите за майдан.

Слепого… А, чего там, все равно!..» —
Шагнул в толпу, толпой его полощет,
Упал он мертвым, не пройдя всю площадь.
Слепой не знал, что поля нет давно…


Розбори я читала тут http://morreth.livejournal.com/576703.html і тут http://scholar-vit.livejournal.com/256155.html
deyatinor: (с биноклем)
А хто дивився фільм каналу "Україна" "ДНК-портрет нації"? Може, обговоримо?
Мені про цей фільм розповіла сусідка по кімнаті. Ідея фільму: зясувати, від кого ж походять українці, досліджуючи їх генотип.
Фільм можна подивитися тут http://kanalukraina.tv/ru/episode/5896/
Спойлер для нетерплячих )
Мені особисто думки авторів фільму здаються трохи надуманими, але цікавими. І як тішать самолюююбство ;)
deyatinor: (кактус)
Одразу зауважу, що я не погоджуюся з думкою про презумпцію згоди (останнє питання першої статті). Якщо кому цікаво, чому, прошу в коментарі.
Короткі міфи і спростування про трансплантації - http://morreth.livejournal.com/1891095.html
Як підбирається донор і як проходить забір органів - http://doktor-killer.livejournal.com/1450629.html
UPD Гілка моєї розмови з автором першого посту http://morreth.livejournal.com/1891095.html?thread=36687127&#t36687127
Закон про трансплантацію органів http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1007-14 

September 2016

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 06:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios